Десять заповідей Бога. Отче наш

Я ГОСПОДЬ, ТВІЙ БОГ! ХАЙ НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ІНШИХ БОГІВ, ОКРІМ МЕНЕ!

Той, хто може правильно прочитати ці слова, певно, вже побачить в них присуд для багатьох, хто не дотримується цієї найвищої з усіх заповідей.

«Хай не буде у тебе інших богів!»

Багато хто розуміє під цими словами надто мало. Людина надто полегшила це для себе! Ідолопоклонниками вона в першу чергу вважає, напевно, лише тих людей, які стоять на колінах перед рядом дерев’яних фігур, кожна окрема з яких зображає якогось певного бога, мабуть, думає також про тих, хто поклоняється дияволу, та подібних заблудлих, про яких вона у кращому випадку згадує зі співчуттям, але при цьому не думає про себе.

Подивіться ж на себе спокійно та перевірте, чи не належите й ви до таких!

Один має дитину, яка для нього насправді дорожча за все, заради якої він готовий на будь-яку жертву, через яку він забуває про все інше. Другий ставить вище за все земну насолоду, і врешті-решт при найкращому волінні був би зовсім не здатний відмовитися від цієї насолоди заради чогось іншого, якби йому була поставлена подібна вимога, що залишала б за ним добровільне рішення. Третій, знову ж таки, любить гроші, четвертий – владу, п’ятий – жінку, а інший – земну пошану, і в усьому цьому всі знову ж таки люблять, зрештою, лише… самих себе!

Це ідолопоклонство у прямому сенсі. Від цього застерігає Перша заповідь, забороняє його! І горе тому, хто не дотримується її буквально!

Це порушення одразу ж відплатить тим, що така людина повинна буде постійно залишатися зв’язаною з землею, коли вона перейде в Ефірноматеріальний світ. Але насправді вона лише сама зв’язала себе з землею через схильність до чогось, що є на землі! Це утримує її від подальшого підйому, вона втрачає наданий їй для цього час та наражається на небезпеку не вийти вчасно з Ефірноматеріального світу через воскресіння з нього у світле Царство вільних духів.

Тоді вона буде втягнена у неминучий розклад усієї матеріальності, який слугує очищенням для її відродження та нового формування. Але це є для людської душі духовною смертю всієї особистісної самосвідомості, а тим самим і знищенням навіки як її форми, так і її імені!

Від такого жаху повинно зберегти дотримання цієї заповіді! Це найголовніша заповідь, бо вона залишається найнеобхіднішою для людини! Адже, на жаль, вона надто легко піддається якій-небудь схильності, яка зрештою поневолює її! Але те, чому вона дозволяє стати схильністю, вона перетворює таким чином у золотого тільця, якого ставить на найвище місце і тим самим також як ідола чи кумира поряд зі своїм Богом, дуже часто навіть вище Нього!

На жаль, є надто багато «схильностей», які людина сама собі створила та які за своєю величезною недбалістю вона охоче засвоює! Схильність – це пристрасть до чого-небудь земного, як я вже вказував. Звичайно, таких є ще дуже багато.

А хто засвоює яку-небудь схильність, прив’язаність, той «прив’язується», як правильно передає саме слово. Через це він прив’язується до грубоматеріального, коли приходить у потойбічний світ для свого подальшого розвитку, і не може легко від цього звільнитися, тобто зазнає перепон, затримується! Можна навіть назвати це також прокляттям, яке тяжіє над ним. Процес той же, все одно, як він виражається в словах.

Однак якщо у земному житті він ставить Бога понад усе, не лише в своєму уявленні або тільки на словах, але й у відчутті, тобто істинно та щиро, у любові, сповненій благоговіння, яка прив’язує його так само, як і схильність, то завдяки цій прив’язаності у такому ж діянні він у той же час попрямує далі увись, коли прийде у потойбічний світ, бо бере з собою шанування та любов до Бога, які підтримують його та нарешті підносять до Раю – оселі чистих духів, які стали вільними від усіх тягарів та прив’язаність яких веде лише до Світлої Істини Бога!

Тому строго слідкуйте за дотриманням цієї заповіді. Це збереже вас від багатьох ниток долі несприятливого роду.